спантеличений

Значення в інших словниках

1. спантеличений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спантеличити. 2》 у знач. прикм. Розгублений, зніяковілий, збентежений. || Який виражає розгубленість, здивування, збентеженість. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спантеличений — СПАНТЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до спантели́чити. Павло підскочив до Гриценка, і той, розгублений і спантеличений несподіванкою, випустив з рук рушницю (І. Кириленко); Спантеличений такою увагою і сердечністю. Словник української мови у 20 томах
3. спантеличений — СПАНТЕЛИ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до спантели́чити. Павло підскочив до Гриценка, і той, розгублений і спантеличений несподіванкою, випустив з рук рушницю (Кир., Вибр., 1960, 137); Спантеличений такою увагою і сердечністю. Словник української мови в 11 томах