спантеличено

СПАНТЕЛИ́ЧЕНО, розм.

Присл. до спантели́чений 2.

Мартин спантеличено закліпав очима (Ю. Збанацький);

Розпитавши, хто вони, звідки і в якій справі приїхали, сторож спантеличено почухав потилицю (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. спантеличено — спантели́чено прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. спантеличено — розм. Присл. до спантеличений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спантеличено — СПАНТЕЛИ́ЧЕНО, розм. Присл. до спантели́чений 2. Мартин спантеличено закліпав очима (Збан., Малин. дзвін, 1958, 92); Розпитавши, хто вони, звідки і в якій справі приїхали, сторож спантеличено почухав потилицю (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 113).  Словник української мови в 11 томах