спантеличувати
спантели́чувати
-ую, -уєш, недок., спантеличити, -чу, -чиш, док., перех., розм.
Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь.
|| Змушувати втрачати послідовність думки; збивати.
|| Впливаючи яким-небудь чином, спонукувати до зміни поведінки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови