спантеличувати —
Збивати з пан телику, пантеличити, с. ошелешувати, приголомшувати.
Словник синонімів Караванського
спантеличувати —
-ую, -уєш, недок., спантеличити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь. || Змушувати втрачати послідовність думки; збивати. || Впливаючи яким-небудь чином, спонукувати до зміни поведінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спантеличувати —
СПАНТЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАНТЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь. І слова Лукійченка, і його погляд спантеличили Рубіна (І.
Словник української мови у 20 томах
спантеличувати —
СПАНТЕЛИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАНТЕЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Викликати розгубленість, замішання, подив у кого-небудь. І слова Лукійченка, і його погляд спантеличили Рубіна (Сенч., На Бат.
Словник української мови в 11 томах