спантеличуватися

спантели́чуватися

-уюся, -уєшся, недок., спантеличитися, -чуся, -чишся, док., розм.

Втрачати здатність обдумано діяти; розгублюватися; бентежитися.

|| тільки док. Почати поводитися, діяти нерозумно.

Значення в інших словниках

1. спантеличуватися — спантели́чуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. спантеличуватися — СПАНТЕЛИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Втрачати здатність обдумано діяти; розгублюватися; бентежитися. – Слова, прошу слова! – не стримуюсь я. Вольф од несподіванки спантеличується (П.  Словник української мови у 20 томах
3. спантеличуватися — СПАНТЕЛИ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Втрачати здатність обдумано діяти; розгублюватися; бентежитися. — Слова, прошу слова! — не стримуюсь я. Вольф од несподіванки спантеличується (Кол., На фронті..  Словник української мови в 11 томах