сповідатися

Сповідатися, -даюся, -єшся

гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. Макс. У угорск. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому. Вх. Уг. 269.

Значення в інших словниках

1. сповідатися — сповіда́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сповідатися — (у гріхах) розкаюватися, каятися; (кому) виливати душу, зізнаватися.  Словник синонімів Караванського
3. сповідатися — див. сповідати 2  Словник церковно-обрядової термінології
4. сповідатися — див. признаватися  Словник синонімів Вусика
5. сповідатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. 2》 Каятися в гріхах під час сповіді. 3》 перен. Відверто признаватися кому-небудь у чомусь, розповідати про щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сповідатися — СПОВІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. Не сповідавсь [Охрім], Не причащавсь Сім рік [років] і не хрестився! (П.  Словник української мови у 20 томах
7. сповідатися — Сповіда́тися, -да́юся, -да́єшся з чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сповідатися — СПОВІДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. церк. Бути на сповіді, приймати обряд сповіді. Не сповідавсь [Охрім], Не причащавсь Сім рік [років] і не хрестився! (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах