Словник української мови Грінченка

спотичка

Спо́тичка, -ки

ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. спотичка — -и, ж., розм. Те саме, що сутичка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спотичка — СПО́ТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що су́тичка. Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (І. Нечуй-Левицький); І тут сталася спотичка.  Словник української мови у 20 томах
  3. спотичка — СПО́ТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що су́тичка. Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (Н.-Лев., VII, 1966, 243); І тут сталася спотичка.  Словник української мови в 11 томах