спотичка

СПО́ТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що су́тичка.

Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (Н.-Лев., VII, 1966, 243);

І тут сталася спотичка. Віктор Баско, який досі сидів, вовчкувато [понуро] позираючи на Маринку, раптом брязнув своєю чаркою об підлогу і вибіг з кімнати (Речм., Твій побратим, 1962, 150).

Значення в інших словниках

1. спотичка — -и, ж., розм. Те саме, що сутичка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. спотичка — СПО́ТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що су́тичка. Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (І. Нечуй-Левицький); І тут сталася спотичка.  Словник української мови у 20 томах
3. спотичка — Спо́тичка, -ки ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка