спотиньга

СПО́ТИНЬГА, присл., діал.

1. Нишком.

Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала… Усе спотиньга й потягну що-небудь (Барв., Опов.., 1902, 365);

— Він і божився і хрестився, що задля того служив Дорошенкові, щоб укусить його спотиньга, як ото куса за литки, не гавкаючи, лукавий пес (Морд., І, 1958, 121).

2. Несподівано.

Відкіль стрілка не взялася І спотиньга в стегно вп’ялася (Котл., І, 1952, 284).

Значення в інших словниках

1. спотиньга — див. таємно  Словник синонімів Вусика
2. спотиньга — присл., діал. 1》 Нишком. 2》 Несподівано.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спотиньга — СПО́ТИНЬГА, присл., діал. 1. Нишком. Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала... Усе спотиньга й потягну що-небудь (Ганна Барвінок); – Він і божився і хрестився, що задля того служив Дорошенкові, щоб укусить його спотиньга...  Словник української мови у 20 томах
4. спотиньга — Спо́тиньга, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. спотиньга — Спо́тиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.  Словник української мови Грінченка