спотичка
СПО́ТИЧКА, и, ж., розм.
Те саме, що су́тичка.
Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (І. Нечуй-Левицький);
І тут сталася спотичка. Віктор Баско, який досі сидів, вовчкувато [понуро] позираючи на Маринку, раптом брязнув своєю чаркою об підлогу і вибіг з кімнати (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)