справедливий
Справедливий, -а, -е
1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить. Ном. № 6694.
2) Настоящій. Справедливий чумак був. МВ. І. 65. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Чуб. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки. Чуб. V. 421.
Словник української мови Грінченка