справді

Справді

нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.

Значення в інших словниках

1. справді — Дійсно, уроч. воістину.  Словник синонімів Полюги
2. справді — спра́вді прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. справді — пр., насправді, насправжки, дійсно, в дійсності, істинно, ур. воістину, д. доправди, направду, всправжки; (знати) по-справжньому; як ч. СПРАВДІ? невже?  Словник синонімів Караванського
4. справді — I дійсно, направду, насправді Фразеологічні синоніми: в дісності; справді ж; справді ж бо; та й справді; та й справді ж бо II див. щоправда  Словник синонімів Вусика
5. справді — 1》 присл.У дійсності, насправді, дійсно. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження достовірності висловлювання; відповідає за значенням словам: дійсно, насправді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. справді — СПРА́ВДІ. 1. присл. У дійсності, насправді, дійсно. І згадував літа свої Давнії, благії... Де, як, коли і що робилось? Було що справді, а що снилось..! (Т. Шевченко); А він: – Так се справді ви тут? Ми чули, та віри не йняли.  Словник української мови у 20 томах
7. справді — НАСПРА́ВДІ (у відповідності до реального стану речей), СПРА́ВДІ, ДІ́ЙСНО, У ДІ́ЙСНОСТІ, ФАКТИ́ЧНО, ПРАКТИ́ЧНО, ДЕ-ФА́КТО книжн., НАСПРА́ВЖКИ (НАВСПРА́ВЖКИ) розм.; ПО СУ́ТІ (перев. при уточненні); НАЯВУ́ (не в мріях, не уві сні).  Словник синонімів української мови
8. справді — Спра́вді, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. справді — СПРА́ВДІ. 1. присл. У дійсності, насправді, дійсно. І згадував літа свої Давнії, благії… Де, як, коли і що робилось? Було що справді, а що снилось..! (Шевч., II, 1953, 27); А він: — Так се справді ви тут? Ми чули, та віри не йняли.  Словник української мови в 11 томах