спрятанник

Спрятанник, -ка

м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.

Значення в інших словниках

1. спрятанник — -а, ч., зах. Чоловік, який жене куплену худобу в зазначене місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови