спідняк
Спідняк, -ка
м.
1) Нижній жерновъ на мельницѣ.
2) Нижній пильщикъ.
3) Дно кобзы. КС. 1882. VIII. 281.
4) Часть гончарнаго круга. см. круг 11. Вас. 179, Шух. І. 260 — 262.
5) Снятое молоко. Вершки з глечиків позбірають, а спідняк позливають у сулеї та ото й продають дешево. Каневск. у.
Словник української мови Грінченка