спідняк
СПІДНЯ́К, а́, ч.
1. Спіднє жорно у млині.
2. Нижня дека кобзи, бандури.
Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи.., повів [Остап] по всіх дванадцяти струнах зразу (Ф. Бурлака);
Бандура складається з двох основних частин – коробки резонатора (по-народному пудло) та грифа. Пудло має верхню та нижню деки (верхняк та спідняк) (з наук. літ.).
3. Нижній круг гончарного станка.
Звичною рукою обмацував [Мамай] начиння: верхняк і спідняк, веретено і п'ятку, а потім, замислившись, зосереджено покручував станок ногою (О. Ільченко).
4. розм. Збиране молоко.
Вершки з глечиків позбирають, а спідняк позливають у сулії та ото й продають дешево (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)