сталка

Сталка

см. сталька.

---------------

Сталька, сталка, -ки

ж. Рядъ, полоса, прядь, низка. Батіг у чотирі сталки. Мнж. 192. У чотирі сталки (вірьовка). Грин. III. 344. Широколисте латаття вкрило воду листом в три сталки. Левиц. І. 63. Сталка намиста. О. 1862. VІІІ. 49.

Значення в інших словниках

1. сталка — ста́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сталка — СТА́ЛКА, СТА́ЛЬКА, и, ж., розм. 1. Довга вузька смуга. Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (В.  Словник української мови у 20 томах
3. сталка — -и, ж., розм. 1》 Довга вузька смуга. || Довгий ряд чого-небудь. || Низка, разок (про намисто). 2》 Пасмо (довгого волосся, ниток і т. ін.). 3》 Шар чого-небудь; пласт. 4》 заст. Сталева пластинка в корсажі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сталка — ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А.  Словник синонімів української мови
5. сталка — СТА́ЛКА, СТА́ЛЬКА, и, ж., розм. 1. Довга вузька смуга. Підлога була застелена сталками вибіленого полотна, і Громський з жахом глянув на свої не дуже чисті туфлі (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 352); Блискавично махнув [Юхим] сталькою віжок раз...  Словник української мови в 11 томах