старовинний —
див. старий; стародавній
Словник синонімів Вусика
старовинний —
[старовин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
старовинний —
СТАРОВИ́ННИЙ, а, е. 1. Який виник, який створили у старовину, у давні часи або який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів. Там за брамою ховаються під тополями старовинні князівські будинки... (С.
Словник української мови у 20 томах
старовинний —
-а, -е. 1》 Який виник, якого створили у старовину, у давні часи або який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів. 2》 Який існує довгий час, давно; який з'явився не тепер; давній. 3》 Який давно минув (про час).
Великий тлумачний словник сучасної мови
старовинний —
ДА́ВНІЙ (який існує багато часу, давно виник, з'явився, довго триває тощо), СТАРИ́Й, ДА́ВНІ́ШНІЙ розм., ДАВНЕ́ЗНИЙ підсил. розм., СТАРЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ВІДДА́ВНІЙ заст., ДРЕ́ВНІЙ заст.
Словник синонімів української мови
старовинний —
Старови́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
старовинний —
СТАРОВИ́ННИЙ, а, е. 1. Який виник, який створили у старовину, у давні часи або який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів. Там за брамою ховаються під тополями старовинні князівські будинки… (Вас.
Словник української мови в 11 томах