Значення в інших словниках
-
старостиха —
старости́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
старостиха —
СТАРОСТИ́ХА, и, ж., розм. Жінка старости (у 1–3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста з старостихою, вітаючи молодих (І. Нечуй-Левицький); Старостиха зустріла гостей непривітно (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
-
старостиха —
-и, ж., розм. Жінка старости (у 1-3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
старостиха —
СТАРОСТИ́ХА, и, ж., розм. Жінка старости (у 1-3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста з старостихою, вітаючи молодих (Н.-Лев., III, 1956, 82); Старостиха зустріла гостей непривітно (Збан., Таємниця.., 1971, 289).
Словник української мови в 11 томах