1. Словник української мови Грінченка

старостиха

Старостиха, -хи

ж. Жена старости.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старостиха — старости́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. старостиха — СТАРОСТИ́ХА, и, ж., розм. Жінка старости (у 1–3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста з старостихою, вітаючи молодих (І. Нечуй-Левицький); Старостиха зустріла гостей непривітно (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. старостиха — -и, ж., розм. Жінка старости (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старостиха — СТАРОСТИ́ХА, и, ж., розм. Жінка старости (у 1-3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста з старостихою, вітаючи молодих (Н.-Лев., III, 1956, 82); Старостиха зустріла гостей непривітно (Збан., Таємниця.., 1971, 289). Словник української мови в 11 томах