1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старостиха

старости́ха

-и, ж., розм.

Жінка старости (у 1-3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старостиха — старости́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. старостиха — СТАРОСТИ́ХА, и, ж., розм. Жінка старости (у 1–3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста з старостихою, вітаючи молодих (І. Нечуй-Левицький); Старостиха зустріла гостей непривітно (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. старостиха — СТАРОСТИ́ХА, и, ж., розм. Жінка старости (у 1-3 знач.). Коні ще раз спинили коло церкви, де стояв за столом староста з старостихою, вітаючи молодих (Н.-Лев., III, 1956, 82); Старостиха зустріла гостей непривітно (Збан., Таємниця.., 1971, 289). Словник української мови в 11 томах
  4. старостиха — Старостиха, -хи ж. Жена старости. Словник української мови Грінченка