старостонько

Старо́стонько, -ка

м. ум. отъ староста.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старостонько — старосто́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. старостонько — СТАРОСТО́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до ста́роста 5. Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (з народної пісні); Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. старостонько — -а, ч., нар.-поет. Пестл. до староста 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старостонько — СТАРОСТО́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до ста́роста 5. Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (Коломийки, 1969, 361); Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають (Л. Укр., І, 1951, 322). Словник української мови в 11 томах