старостонько
СТАРОСТО́НЬКО, а, ч., нар.-поет.
Пестл. до ста́роста 5.
Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (з народної пісні);
Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старостонько — старосто́нько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- старостонько — -а, ч., нар.-поет. Пестл. до староста 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
- старостонько — СТАРОСТО́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до ста́роста 5. Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (Коломийки, 1969, 361); Вже старостоньки скрізь походжають, Ксенину ж хату вони минають (Л. Укр., І, 1951, 322). Словник української мови в 11 томах
- старостонько — Старо́стонько, -ка м. ум. отъ староста. Словник української мови Грінченка