Словник української мови Грінченка

степір

Степір, -ра

м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. степір — -а, ч., зах. Паросток (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови