стирчати
Стирча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.
Словник української мови ГрінченкаСтирча́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Ном. № 2472.
Словник української мови Грінченка