Значення в інших словниках
-
стосунок —
стосу́нок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
стосунок —
Причетність, відношення; мн. СТОСУНКИ, зносини, зв'язки, відносини, взаємини, взаємовідносини.
Словник синонімів Караванського
-
стосунок —
[стоусунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
стосунок —
СТОСУ́НОК, нку, ч. 1. тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. – Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? – ..
Словник української мови у 20 томах
-
стосунок —
-нку, ч. 1》 тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. З'ясовувати стосунки — тим або іншим чином (частіше в розмові) уточнювати суть непорозумінь, розбіжностей і т. ін., що виникли між ким-, чим-небудь. 2》 тільки одн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стосунок —
ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І.
Словник синонімів української мови
-
стосунок —
Стосу́нок, -нку; -су́нки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
стосунок —
СТОСУ́НОК, нку, ч. 1. тільки мн. Зв’язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. — Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? — ..спитав Софію один з кредиторів (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах