Словник синонімів Караванського

стосунок

Причетність, відношення; мн. СТОСУНКИ, зносини, зв'язки, відносини, взаємини, взаємовідносини.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. стосунок — стосу́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. стосунок — [стоусунок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. стосунок — СТОСУ́НОК, нку, ч. 1. тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. – Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? – ..  Словник української мови у 20 томах
  4. стосунок — -нку, ч. 1》 тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. З'ясовувати стосунки — тим або іншим чином (частіше в розмові) уточнювати суть непорозумінь, розбіжностей і т. ін., що виникли між ким-, чим-небудь. 2》 тільки одн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стосунок — ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І.  Словник синонімів української мови
  6. стосунок — Стосу́нок, -нку; -су́нки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стосунок — СТОСУ́НОК, нку, ч. 1. тільки мн. Зв’язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. — Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? — ..спитав Софію один з кредиторів (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  8. стосунок — Стосунок, -нку м. Отношеніе.  Словник української мови Грінченка