стоян
Стоян, -на
м.
1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у.
2) Дверной косякъ. Лебед. у.
3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у.
4) Стоячій улей. Подол. г.
5) = стояк 1.
6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. Чуб. V. 329.
7) раст. = смердючка. ЗЮЗО. І. 140. ум. стояно́к.
Словник української мови Грінченка