стоячий
Стоячий, -а, -е
1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106.
2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Словник української мови ГрінченкаСтоячий, -а, -е
1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре. Ном. № 1106.
2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий. Ном. № 8904.
Словник української мови Грінченка