строкатий
Строкатий, -а, -е
1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ.
3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Словник української мови ГрінченкаСтрокатий, -а, -е
1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ.
3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Словник української мови Грінченка