стручувати
Стручувати, -чую, -єш
сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Словник української мови ГрінченкаСтручувати, -чую, -єш
сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Словник української мови Грінченка