стрілиця
Стрілиця, -ці
ж.
1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149.
2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161.
3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було. Канев. у.
4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ. Пирят. у.
5) раст. Saggitaria saggitaefolia L. ЗЮЗО. I. 134.
Словник української мови Грінченка