стрілиця

стріли́ця

-і, ж.

Те саме, що стрілолист.

Значення в інших словниках

1. стрілиця — стріли́ця іменник жіночого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. стрілиця — СТРІЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що стрілоли́ст. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця з листям, справді схожим на стрілу (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
3. стрілиця — СТРІЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що стрілоли́ст. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця з листям, справді схожим на стрілу (Збан., Таємниця.., 1971, 439).  Словник української мови в 11 томах
4. стрілиця — Стрілиця, -ці ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ.  Словник української мови Грінченка