стрілиця
стріли́ця
-і, ж.
Те саме, що стрілолист.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрілиця — стріли́ця іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- стрілиця — СТРІЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що стрілоли́ст. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця з листям, справді схожим на стрілу (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- стрілиця — СТРІЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що стрілоли́ст. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця з листям, справді схожим на стрілу (Збан., Таємниця.., 1971, 439). Словник української мови в 11 томах
- стрілиця — Стрілиця, -ці ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ. Словник української мови Грінченка