1. Словник української мови в 11 томах

стрілиця

СТРІЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що стрілоли́ст.

Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця з листям, справді схожим на стрілу (Збан., Таємниця.., 1971, 439).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрілиця — стріли́ця іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. стрілиця — СТРІЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що стрілоли́ст. Поступово в руках у Вадика зібрався чималий букет. Була вже тут і герань лугова, і стрілиця з листям, справді схожим на стрілу (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. стрілиця — -і, ж. Те саме, що стрілолист. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрілиця — Стрілиця, -ці ж. 1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці. АД. І. 149. 2) Сапожная колодка (ступня). Сумск. у. Вас. 161. 3) Кряжъ. Словник української мови Грінченка