стрілити

Значення в інших словниках

1. стрілити — стрі́лити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. стрілити — див. стріляти Словник синонімів Вусика
3. стрілити — СТРІ́ЛИТИ див. стріля́ти. Словник української мови у 20 томах
4. стрілити — стрілити 1. вистрілити (м, ср, ст) ◊ стріля́ти бо́мки → бомок ◊ стрілив ворону, тра́фив корову про поганого стрільця (Франко) 2. вул. вдарити (м, ср, ст)|| = вгатити ◊ баняка́ стрілити → баняк ◊ в пи́сок стрілити вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. стрілити — Не штука стрілити крука, як сидить, але як летить. Поцілити птаху в лету, належить до мисливської штуки. Не штука стрілити, але вцілити. Не велика річ говорити, але зробити. Стрілив, як з гармати. Дуже голосно. Стріляв у ворону, а попав у корову. Глум з лихого стрільця. Приповідки або українсько-народня філософія
6. стрілити — див. стріляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стрілити — Стре́лити і стрі́лити, стре́[і́]лю, -лиш, -лять; стре[і]ль, стре́[і́]льмо, -льте стрі́лити, див. стре́лити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. стрілити — Стрілити см. стріляти. Словник української мови Грінченка