1. Приповідки або українсько-народня філософія

стрілити

Не штука стрілити крука, як сидить, але як летить.

Поцілити птаху в лету, належить до мисливської штуки.

Не штука стрілити, але вцілити.

Не велика річ говорити, але зробити.

Стрілив, як з гармати.

Дуже голосно.

Стріляв у ворону, а попав у корову.

Глум з лихого стрільця.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрілити — стрі́лити дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. стрілити — див. стріляти Словник синонімів Вусика
  3. стрілити — СТРІ́ЛИТИ див. стріля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. стрілити — стрілити 1. вистрілити (м, ср, ст) ◊ стріля́ти бо́мки → бомок ◊ стрілив ворону, тра́фив корову про поганого стрільця (Франко) 2. вул. вдарити (м, ср, ст)|| = вгатити ◊ баняка́ стрілити → баняк ◊ в пи́сок стрілити вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. стрілити — див. стріляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стрілити — Стре́лити і стрі́лити, стре́[і́]лю, -лиш, -лять; стре[і]ль, стре́[і́]льмо, -льте стрі́лити, див. стре́лити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стрілити — СТРІ́ЛИТИ див. стріля́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. стрілити — Стрілити см. стріляти. Словник української мови Грінченка