стрілка
стрі́лка
-и, ж.
1》 Зменш.-пестл. до стріла 1).
Як стрілка бігти — дуже швидко, стрімко бігти, мчати і т. ін.
2》 Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем, яка обертається на осі та показує час, напрям і т. ін. на шкалі вимірювальних приладів.
3》 Знак для вказівки напрямку у вигляді риски, від кінця якої під гострим кутом відходять дві коротенькі рисочки.
|| Візерунок у вигляді такої риски. Панчохи зі стрілками.
4》 Безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі.
|| Вузький довгий пагін у рослин, з якого розвивається листок, колосок і т. ін.
Іти у стрілку — про переважний ріст, розвиток стебла рослини за рахунок листків, коренеплоду і т. ін.
5》 Пристрій для переведення трамвая чи поїзда з однієї рейкової колії на іншу.
6》 Місце роздвоєння в нижній частині копита.
7》 Вузький довгий мис, що утворюється зі злиттям двох річок, а також піщана коса, намита прибоями.
Великий тлумачний словник сучасної української мови