стрілка
СТРІ́ЛКА, и, ж.
1. Зменш. до стріла́ 1.
Хлопчик якийсь із луком та із стрілкою націлявся з-за рожевих кущів (Марко Вовчок);
На широкому й високому чолі неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки: то чорніли тонкі довгі брови (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. – Куди тебе нечиста мати носить? – питаю погонича, – дорога пряма, як стрілка, а ти крутишся (О. Стороженко).
2. Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем, яка обертається на осі і показує час, напрям і т. ін. на шкалі вимірювальних приладів.
Коли стрілка от-от мала торкнутись до чотирьох, задзвенів дзвінок, і жінка хутко побігла одчиняти двері (Леся Українка);
З одного і з другого боку від рубильників поблискували склом прилади із стрілками (О. Донченко);
Стрілка манометра йде до максимуму... (В. Еллан-Блакитний).
3. Знак для вказівки напрямку у вигляді риски, від кінця якої під гострим кутом відходять дві коротенькі рисочки.
– Ось наше “Л”, – сказав Чернишеві Козаков на велику літеру, що її хтось розгонисто накреслив.., поставивши стрілку на захід. – Значить, ідемо правильно (О. Гончар);
Стрілка з написом на стовпі, що стояв на розі, звеліла Варварі звернути в малу вуличку осторонь від дороги (Л. Первомайський);
// Візерунок у вигляді такої риски.
Панчохи з стрілками.
4. Безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі.
Перші проліски стрілкою ґрунт пробивають поволі (Л. Первомайський);
Молоді квіткові стрілки катрану діти залюбки їдять як смачну овоч (з наук.-попул. літ.);
// Вузький довгий пагін у рослин, з якого розвивається листок, колосок і т. ін.
Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави (О. Копиленко);
Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися (Г. Коцюба).
5. Пристрій для переведення трамвая чи поїзда з однієї рейкової колії на іншу.
Вагон похитується і сунеться тихо, лагідно, часом гуркочучи на стрілках (Олесь Досвітній);
На коліях є така стрілка, що за її допомогою .. направляють поїзд туди, куди йому треба (Л. Юхвід).
6. Місце роздвоєння в нижній частині копита.
– В борозного копита нікудишні .. А так, збоку, показують нічого. Стрілки треба розчистити (М. Стельмах).
7. Вузький довгий мис, що утворюється при злитті двох річок, а також піщана коса, намита прибоями.
Станіславська коса заходить далеко в море і кінчається там тоненькою пісковою стрілкою (Т. Масенко).
(1) Фосфори́чна стрі́лка – стрілка, вкрита фосфором.
Фосфорична стрілка на Стасевому годиннику ще не переповзла й сьомої вечора, як він вийшов з дому (Ю. Бедзик).
△ Ви́хід у стрі́лку (у тру́бку) див. ви́хід;
Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) в стрі́лку (в тру́бку) див. іти́;
(2) Магні́тна стрі́лка – тонкий ромбоподібний магніт, що вільно обертається навколо вертикальної осі й завжди звернений одним кінцем на північ.
Словник української мови (СУМ-20)