стріла
стріла́
-и, ж.
1》 Тонкий стрижень із загостреним кінцем або гострим наконечником, що його використовують для стрільби з лука.
|| Те, що нагадує своєю формою такий стрижень.
|| перев. мн., перен. Гострі, їдкі, дошкульні слова, фрази, спрямовані проти кого-, чого-небудь.
Громова стріла — кам'яний зливок, який утворився в піску від удару блискавки.
Пускати стрілу — гостро дошкуляти, досаждати комусь словами, діями з приводу чого-небудь.
Стріла Амура (Купідона); Купідонова стріла — символ кохання (від зображення міфологічного бога кохання Амура з луком і стрілами).
2》 Назва довгих вузьких деталей і частин у різних механізмах, приладах, апаратах.
3》 Рухома частина деяких підіймально-навантажувальних машин і споруд.
4》 Те саме, що стрілка 3), 4).
5》 у знач. присл. стрілою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови