стріла
И, ж.
1. злоч. Зустріч, на якій відбувається вирішення справ і суперечок злочинних кіл суспільства. Почалася штурханина, Семпльованому дали у вухо, Павуку — в носа; і обидвом набили «стрілу» — складне соціальне явище, де вирішуються проблеми пацанів, як на вербальному («власне стріла»), так і на невербальному (т. зв. «канелі») рівнях (Л. Дереш).
2. Зустріч, побачення.
◇
Набити, забити стрілу — призначити зустріч. Одним словом, старий, нам набили стрілу. Гне хто-хто, а сам Кабак (Л. Дереш).
Продинамити стрілу — не прийти на зустріч.
Словник сучасного українського сленгу