стрілкуватий —
стрілкува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
стрілкуватий —
СТРІЛКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу. Кожен що-небудь віз або гнав до Каффи з її двоповерховими вежами, перетятими зубчастим карнизом...
Словник української мови у 20 томах
стрілкуватий —
-а, -е. 1》 Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу. 2》 Який замість листків, коренеплодів і т. ін. пустив перев. стрілки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стрілкуватий —
Стрілкува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стрілкуватий —
СТРІЛКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має вигляд, форму стріли (у 1 знач.), схожий на стрілу. Кожен що-небудь віз або гнав до Каффи з її двоповерховими вежами, перетятими зубчастим карнизом...
Словник української мови в 11 томах