стріпнути

Стріпну́ти, -ну́, -не́ш

гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).

Значення в інших словниках

1. стріпнути — стріпну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стріпнути — СТРІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. Однокр. до стрі́пувати. Зайшов дядько Баран. Енергійно стріпнув шапкою, на засмічену, не миту, видно, з довоєнних часів підлогу ляпнула снігова каша (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. стріпнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до стріпувати. || перех.З силою трясонути кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стріпнути — СТРІПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до стрі́пувати. Зайшов дядько Баран. Енергійно стріпнув шапкою, на засмічену, не миту, видно, з довоєнних часів підлогу ляпнула снігова каша (Збан.  Словник української мови в 11 томах