стукнути
Стукнути, -ну, -неш
гл.
1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170.
2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Словник української мови Грінченка