стукотій

Стукотій, -тія

м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.

Значення в інших словниках

1. стукотій — -я, ч., розм. Неспокійна людина, що набридає своїм стукотінням, шарудінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови