ступка
Ступка, -ки
ж.
1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485.
2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.).
2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Словник української мови Грінченка