ступка —
СТУ́ПКА, и, ж. Зменш. до сту́па 1. Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (П. Чубинський); // Невелика посудина для розтирання чого-небудь. [Тьотя Сима:] Якове Фомичу, голубе! Та невже у вас млинок є кав'ярний.
Словник української мови у 20 томах
ступка —
-и, ж. 1》 Зменш. до ступа 1). || Невелика посудина для розтирання чого-небудь. 2》 діал. Слід ноги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ступка —
СТУ́ПКА, и, ж. Зменш. до сту́па 1. Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (Чуб., V, 1874, 481); // Невелика посудина для розтирання чого-небудь. [Тьотя Сима:] Якове Фомичу, голубе! Та невже у вас млинок є кав’ярний.
Словник української мови в 11 томах
ступка —
Ступка, -ки ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Словник української мови Грінченка