ступка
СТУ́ПКА, и, ж. Зменш. до сту́па 1.
Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (Чуб., V, 1874, 481);
// Невелика посудина для розтирання чого-небудь.
[Тьотя Сима:] Якове Фомичу, голубе! Та невже у вас млинок є кав’ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (Коч., II, 1956, 430);
Сало товчуть у ступці разом з часником, борошном, цибулею чи зеленню (Укр. страви, 1957, 88).
Словник української мови (СУМ-11)