Словник української мови в 11 томах

ступиця

СТУПИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Центральна частина колеса з гніздами для спиць і отвором для осі.

Садок був вишневий, а коло нього колодязь із зводом, на якому висіла стара ступиця з поламаними спицями (Багмут, Записки.., 1961, 64);

В тяжке бездоріжжя, коли військові транспорти з боєприпасами грузнули по самі ступиці, допомогти солдатам виходили жінки й діти корсунь-шевченківських сіл і, взявши на плечі по снаряду або наклавши в поділ гранати, несли їх за кілька кілометрів на передові позиції (Літ. Укр., 15.II 1974, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ступиця — Сту́пиця: — дерев'яна пастка для звірів [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. ступиця — ступи́ця іменник жіночого роду центральна частина колеса рідко  Орфографічний словник української мови
  3. ступиця — (колеса) маточина  Словник чужослів Павло Штепа
  4. ступиця — СТУПИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Центральна частина колеса з гніздами для спиць і отвором для осі. Садок був вишневий, а коло нього колодязь із зводом, на якому висіла стара ступиця з поламаними спицями (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. ступиця — -і, ж., рідко. Центральна частина колеса з гніздами для спиць і отвором для осі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ступиця — Ступи́ця, -ці ж. Деревянная ловушка для звѣрей. О. 1862. II. 62.  Словник української мови Грінченка