стямитися
Стямитися, -млюся, -мишся
гл.
1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у.
2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6.
Словник української мови Грінченка