стямитися

док., опритомніти, опам'ятатися; (після стресу) отямитися, одуматися, (збагши помилку) схаменутися; (з ч. не) незчутися, не помітити, не збагнути.

Значення в інших словниках

1. стямитися — стя́митися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стямитися — СТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. стя́мляться: док. 1. Повернутися до свідомості із стану непритомності, забуття; опритомніти, опам'ятатися.  Словник української мови у 20 томах
3. стямитися — -млюся, -мишся; мн. стямляться; док. 1》 Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; опритомніти, опам'ятатися. 2》 Повернутися до стану душевної рівноваги, набути знову здатності нормально мислити, діяти і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стямитися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
5. стямитися — Стя́митися, -млюся, -мишся, стя́миться, -мляться; стя́мся, стя́ммося, стя́мтеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стямитися — СТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. стя́мляться: док. 1. Повернутися до свідомості із стану непритомності, забуття; опритомніти, опам’ятатися.  Словник української мови в 11 томах
7. стямитися — Стямитися, -млюся, -мишся гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. І. 6.  Словник української мови Грінченка